Основні терміни та визначення за ДСТУ 3899-99 "Дизайн та ергономіка. Терміни та визначення" 

Ергономіка – це науково-практична дисципліна, яка вивчає функціональний стан, діяльність людини, знаряддя та засоби її діяльності, довкілля в процесі їх взаємодії з метою забезпечення ефективності, безпеки та комфортності життєдіяльності людини.

Об`єкт ергономіки - система «людина-техніка-середовище», у якій реалізується діяльність людини.

Предмет ергономіки - ергономічні властивості системи «людина-техніка-середовище».

Термін «людський чинник» (або «людський фактор»), англійською human factors,  може вживатися як синонім терміну «ергономіка», співпадає з ним за змістом, але не визначається як наука:

Людський чинник - інтегральна характеристика впливу людини або групи людей на функціювання соціо-технічної системи.

Інформаційні технології (ІТ), інформаційно-комунікативні технології (ІКТ) - сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, опрацювання, зберігання, розповсюдження, показу і використання інформації в інтересах її користувачів (wikipedia).

 

Ергономіка ІТ - розділ ергономіки, що стосується питань діяльності (взаємодії) людини та ІТ. Специфіка кола питань ергономіки ІТ полягає в тому, що діяльність людини при цьому відбувається в нематеріально-об'єктному середовищі, тому традиційні методики ергономічної науки, розроблені за 60 років існування ергономіки, не завжди виявляються дієвими.