Пропозиції

Всеукраїнської ергономічної асоціації щодо ергономічного та психофізіологічного

забезпечення працездатності людини

Анотація

Наведені пропозиції щодо підвищення безпеки та ефективності праці осіб, що приймають рішення (ОПР) шляхом максимального урахування дії людського чинника та вимог ергономіки.

До складу пропозицій входять: інформаційне забезпечення (підтримка) персоналу; інформаційні технології психофізіологічного забезпечення працездатності управлінського персоналу, реалізовані у вигляді прикладних програмних систем; ергономічна експертиза робочих місць.

Всі прикладні розробки пройшли промислову апробацію.

Пропозиції щодо підвищення безпеки та ефективності ОПР

шляхом урахування дії людського чинника

Згідно вітчизняним та світовим даним втрати людських та фінансових ресурсів внаслідок аварій та порушень правил та норм керування соціо-технічними системами зумовлені на 60-80% помилковими діями персоналу внаслідок порушень вимог ергономіки, в тому числі невідповідністю психофізіологічних можливостей людини умовам праці.

Аналіз причин аварій та помилкових дій операторів в енергетиці як історично найбільш автоматизованої галузі промисловості, за даними Укренерго, на 30% спричинені невідповідністю умов праці персоналу вимогам ергономіки до проектування робочих місць, на 35 % - невідповідністю психофізіологічного стану операторів вимогам професії. За світовими даними повноцінне використання науково-технічних розробок та рекомендацій ергономіки щодо врахування дії людського чинника дозволяє знизити щонайменше на 3-5% економічні втрати під час виробництва електроенергії, хімічної продукції, нафтопереробки, транспортування продукції нафтогазового комплексу. Даних щодо соціальних та економічних втрат в інших галузях у поширеній літературі немає, але структура та характер праці операторів (в тому числі менеджерів як операторів найвищого рівня) дозволяють припустити аналогічний розподіл впливу людського чинника на безпеку та ефективність цих галузей.

З метою урахування впливу людського чинника на безпеку та економічну ефективність промислових підприємств і управлінських структур, а також підвищення рівня ергономічного забезпечення надійності операторів Всеукраїнська ергономічна асоціація пропонує:

комп’ютерні системи психофізіологічної підтримки професійної працездатності персоналу такими напрямами:

·первинний психофізіологічний відбір;

·моніторинг професійного здоров’я та професійного старіння персоналу;

·щоденний моніторинг (контроль і прогнозування) надійності та ефективності роботи операторів;

проведення ергономічної експертизи та розробка пропозицій з модернізації робочих місць персоналу у відповідності вимогам ергономіки;

інформаційно-консультативне обслуговування з питань людського фактору, в тому числі розроблення аналітичних оглядів щодо загальних та конкретних аспектів проектування та експлуатації промислових об’єктів та об’єктів управління.

Психофізіологічний відбір

Призначення: оцінка рівня розвитку професійно важливих психофізіологічних якостей (ПВПЯ); доцільності і напрямків професійної підготовки конкретного індивіда; прогноз надійності, сталості та готовності до роботи в колективі.

Включає оцінку (прогноз) придатності індивідуума до певних видів розумової діяльності на основі результатів виконання тестів по визначенню:

1.Структури особистості.

2.Структури інтелекту (оцінка здібностей в сфері гуманітарних і точних наук).

3.Інформаційного метаболізму (оцінка схильності до визначених видів діяльності й індивідуальних особливостей комунікації).

4.Надійності індивідуума (оцінка ризику відхилення від конвенційних норм).

5.Наявності/відсутності стресу і мотивації під час тестування.

Забезпечує: оцінку професійної придатності індивідуума з точністю не менше 95%; оцінку доцільності витрат на освоєння ним професії; скорочення часу навчання й адаптації до професії за рахунок раціонального вибору області максимального врахування його можливостей; прогноз можливих проблем підприємства, пов'язаних з міжіндивідуальними відношеннями в колективі; зниження втрат виробництва завдяки виключенню професійно непридатних індивідуумів на 10-15%. Дозволяє за результатами тестування дати висновок щодо загальних особливостей індивідуума, а також професій з найбільш ефективним використанням його можливостей.

Область застосування:

· добір кандидатів на вакантні посади;

· прогнозування успішності освоєння професії;

· визначення необхідності, спрямованості і конкретних способів неспецифічного тренування ПВПЯ в ході підготовки.

Апробація системи і складових методик: підприємства енергетики України і Росії, Державної податкової Адміністрації України, Укрпатент, Ергоцентр Мінконверсії Російської Федерації, кадрові агентства Києва. Тестова методика (1) є стандартизованою методикою дослідження особистості, апробована у виробничих дослідженнях та на студентах (більш 800 осіб), (2) - адаптований варіант методики R.Amthauer (та ж сама вибірка), (3) - адаптований і модифікований варіант визначника типів за Майєрс-Бриггс (біля 400 осіб), (4) - адаптований для комп'ютерної реалізації метод оцінки ризику відхилення поведінки (апробований у спеціалізованому кадровому відомстві) та на експертах Укрпатенту (біля 200).

Система моніторингу темпів професійного старіння

Призначення: оцінка вікової динаміки професійно важливих психофізіологічних якостей і головних медичних параметрів з метою прогнозування і профілактики критичного зниження здоров'я і працездатності людини, а також моменту проведення рекреаційних заходів або виходу з професії.

Область застосування: працівники операторських професій з високим ризиком прискореного старіння (енергетика, хімічне виробництво, транспорт).

Забезпечує: розрахунок біологічного і професійного віку людини на момент обстеження (стосовно популяції або професійної групи); оцінку тенденції їхньої зміни протягом часу спостереження і прогноз на наступний період; зниження ризику використання на операторській роботі осіб, що не відповідають вимогам професії, на 5-10%.

Переваги:

· дозволяє враховувати як розширений набір показників стану людини (використовуваних у медичних закладах) одночасно з ПВПЯ, так і спрощений, без істотної втрати точності;

· реалізована як програмна система і працює на серійних комп'ютерах;

· можливе настроювання на ПВПЯ, обумовлені користувачем.

Апробація системи і складових методик: підприємство енергетики (більше 200 осіб), Інститут геронтології АМН України (більше 100 осіб).

Система індивідуального моніторингу розумової працездатності

(СІМП)

Програмна система СІМП є інструментом прогнозування розумової працездатності людини на основі психофізіологічного тестування і дозволяє за 2-3 хвилини роботи одержати оцінку функціонального стану і прогноз професійної працездатності на робочий день.

Забезпечує: точність прогнозу професійної працездатності 85-90% з визначенням характеру причин відхилення від індивідуальної "норми"; зниження захворюваності і кількості днів із тимчасовою втратою працездатності, а також імовірності критичних помилкових дій, втрат паливно-, енерго- та інших ресурсів на 10-15%; підвищення ефективності прийнятих рішень і збільшення професійного довголіття людини; оптимізацію нервово-емоційної напруги в повсякденній роботі.

Переваги перед аналогами: не потребує реєстрації медичних параметрів; не вимагає залучення додаткового персоналу медичного або психологічного профілю; дає людині об'єктивну інформацію про її поточний стан і характер відхилення від індивідуальної «норми»; при побудові оцінки поточного стану і прогнозу працездатності людини враховує інтегральний вплив навколишнього середовища; виконує експрес-аналіз результатів; точність прогнозу становить 85-90%.

Точність прогнозу досягається за рахунок побудови індивідуальної “норми" користувача за результатами регулярної роботи з системою й адаптивної корекції "норми" при зміні функціонального стану в динаміці професійної діяльності людини. Діапазон можливих станів оцінюється за шкалою від "-5" до "+5", де "0" означає поточну "норму" індивідуума. Крім того, прогноз працездатності може бути поданий у техніко-економічних одиницях, що характеризують якість професійної роботи.

Апробація системи і складових методик: підприємства енергетики України і Росії; автоматизована система підготовки бортінженерів цивільної авіації; програми медичної підтримки космічних польотів (СРСР); наукові центри СРСР, Росії, України, Грузії; комерційні структури; університет Вашингтона (Сент-Луїс, США); університет та медична академія м.Гронінген (Нідерланди); розробки на замовлення НАСА.

Основні джерела техніко-економічної ефективності (ТЕЕ)

від впровадження досягнень ергономіки

До основних факторів ТЕЕ, що утворюється в результаті використання ергономічного забезпечення операторської праці, відносяться такі:

· зниження збитків від аварій, включаючи витрати на ліквідацію наслідків аварій;

· зниження недовипуску продукції з вини персоналу;

· зниження витрат на заходи з ремонту та заміни обладнання, що зазнало ушкоджень в результаті помилок персоналу;

· зниження витрат на сировину (паливо) завдяки оптимальному веденню технологічного процесу персоналом;

· зниження витрат в результаті зниження кількості незапланованих динамічних режимів керування;

· виявлення критичних несприятливих змін професійної працездатності людини з метою своєчасного прогнозування її виходу з професії або необхідної перепідготовки.

Крім того, необхідно виділити фактори, дію яких важко або зовсім неможливо виразити у вартісному значенні:

· політичні, соціальні, медичні, екологічні ефекти наслідків великих аварій;

· покращення стану здоров’я й подовження професійного довголіття операторів за рахунок:

Þ своєчасного виявлення і оптимізації нервово-емоціональної напруги в процесі праці,

Þ зниження захворюваності,

Þ зменшення несприятливого впливу виробничих факторів.